ПРИБІДОК, ДКУ,
Прибідок, дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок. Фр. Пр. 44.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 406.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИБІЖАНИН, НА, →← ПРИБІГНУТИ, НУ, НЕШ,